Як банківська криза росії впливає на війну в Україні

За даними московської біржі, з 14 серпня (вперше після 23 березня 2022 року) курс долара в росії перевищив позначку 100 рублів і впевнено утримується у першій трійці найслабших валют світу. Влада намагається зупинити падіння рубля, проте зусилля Центробанку, який підняв відсоткову ставку відразу з 8,5% до 12%, мали лише короткочасний вплив на динаміку курсу.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували, як банківська криза росії впливає на війну в Україні. 

Щоб угамувати стрімке падіння російської валюти, у кремлівських колах зобовʼязали вітчизняних експортерів продавати до 80% свого виторгу в іноземній валюті, скасували субсидії на імпорт, зменшили суми іноземної валюти, яку експортери можуть вивозити з росії навіть країнам, які кремль вважає «дружніми». Загалом західні аналітики не вважають, що зазначені заходи призведуть до суттєвого зміцнення рубля, оскільки цінність валюти більше залежить від торговельних потоків, ніж від фінансових. 

Головною причиною такої ситуації західні фінансисти називають наслідки війни росії проти Україні.

Так, зниження курсу валюти обумовило вливання в російську оборонну економіку надпланових коштів держбюджету, а виплати та соціальні зобов’язання військовим тільки збільшили його дефіцит.

Масштабні західні санкції поступово виключають рф з міжнародної економічної системи. Акції та інші цінні папери російських підприємств знецінені й не котируються на міжнародних біржах, ЄС відмовляється від купівлі російського газу і нафти, 32 західні авіакомпанії припинили сполучення й відкликають літаки російських компаній, що працюють там на умовах лізингу, для російських кораблів закриті торгівельні шляхи через Босфор і Дарданелли, а також порти Великої Британії й Канади. Ба більше, транснаціональні корпорації закривають свій бізнес у росії та відмовляються постачати туди продукцію, інвестиційні фонди позбуваються російських активів, а міжнародні платіжні системи відкликають ліцензії банків. Сполучені Штати заборонили своїм громадянам здійснювати будь-які операції за участю Центрального банку рф, Фонду національного багатства та російського міністерства фінансів, що унеможливило здатність росії використовувати для стабілізації рубля свої міжнародні резерви та різноманітні фонди. Також Євросоюз забороняє продавати, постачати, передавати або експортувати євробанкноти до росії або для використання там. Очікується, що завдяки новим світовим санкційним заходам, зокрема заморожуванню валютної частини російських золотовалютних резервів, накопичений путіним валютний резерв, який до моменту вторгнення в Україну становив $640 млрд, зменшиться до $145 млрд. А відключення від SWIFT не дозволить здійснювати міжнародні розрахунки, грошові перекази трудових мігрантів із росії, що обумовить проблеми з кадрами, у першу чергу у сферах ритейлу, громадського харчування, клінінгу.

Варто зазначити, що знецінення рубля досить істотно пришвидшилося після спроби заколоту пригожина, який став найбільшим викликом правлінню путіна та спровокував виведення росіянами грошей за кордон.

За прогнозами фахівців, поточна ситуація навряд повністю знищить економіку росії, адже кремль має досвід врегулювання подібних проблем. Проте через санкції та війну російська економіка практично вичерпала запас міцності та ліквідну частину золотовалютних резервів. На фоні недоступності зовнішніх джерел запозичень це може призвести до прояву більш кризових явищ, на ліквідацію яких росія не матиме фінансових запасів.

Що означає фінансова криза в рф для України?

По-перше, ізоляція росії від міжнародної фінансової системи принципово змінює спроможність кремля залишити фінансування військових потреб навіть на попередньому рівні. Це знизить активність ракетних обстрілів української території та загальну ситуацію на користь України. Через загибель у росії кваліфікованих робітників, а також втечу від мобілізації за межі країни значної частки молоді, 42 % промислових підприємств, зокрема ВПК, відчувають брак працівників, що безумовно матиме наслідки для здатності путіна вести війну в теперішньому темпі.

По-друге, підвищення Центробанком облікової ставки та відповідне зростання вартості позик у банках призведе до додаткового стиснення ділової та кредитної активності бізнесу. Суттєве зростання ціни на імпортні товари (на 30–50%) обумовить послаблення купівельної спроможності, а також значне падіння доходів росіян. Це створює негативний фон кремлівській владі напередодні президентських виборів та стає потужним психологічним тригером зростання соціальної напруги й антивоєнних настроїв у російському суспільстві. 

Західні аналітики вважають, що курс рубля став своєрідним показником стану російської економіки, яка не витримує затяжної війни проти України. Кремлю не вдасться уникнути економічних наслідків за будь-якого сценарію крім закінчення війни в Україні.